Ви увійшли як Гість
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 18.01.2019, 18:08
Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSS

Категорії розділу

Новини [14]
Наукові статті [39]
Перелік праць викладацького складу кафедри
Закони [1]
Дана категорія містить закони, які зв'язані з земельним кадастром
Відео [14]
Тут знаходяться відеоматеріали

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Geovisite


hit counter

Мови

Пошук

Погода

Свята

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наші колеги

Кафедра геодезії і картографії

Цікава інформація

Головна » Статті » Наукові статті

ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ КООРДИНАТ В УКРАЇНІ Ясінський С.П. - студент 2 курсу, напряму підготовки «Геодезія картографія та землеустрій»
УДК 528.236 (477)
ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ КООРДИНАТ В УКРАЇНІ
Ясінський С.П. - студент 2 курсу, напряму підготовки «Геодезія картографія та землеустрій» ПДАТУ
Науковий керівник: Жилінський В.Л. - старший викладач кафедри Землеустрою і кадастру ПДАТУ

На сьогодні в Україні використовуються наступні системи координат:
1. Система координат 1942 року (СК-42)— референцна система прямокутних координат на площині, яка базується на використанні конформної проекції Ґаусса-Крюгера з вихідними даними:
• референц-еліпсоїд Красовського — велика піввісь 6 378 245 м, стиснення 1:298,3;
• висота геоїда в Пупково над референц-еліпсоїдом дорівнює нулю;
• геодезичні координати Пулковської обсерваторії (центр сигналу А): широта — 59°46'15,359", довгота від Ґрінвіча 30°19'28,318";
• геодезичний азимут з Пулково на пункт - Бугри — 121 °06'42,305". Центр еліпсоїда Красовського збігається з початком референцної СК, вісь обертання еліпсоїда рівнобіжна (паралельна) осі обертання Землі, а площина нульового меридіана визначає положення початку відліку довгот. Всі інші параметри еліпсоїда є похідними.
Державна нівелірна мережа поширює на всю територію країни систему нормальних висот (Балтійська система 1977 року), вихідним початком якої є нуль Кронштадтського футштока. Прямокутні координати Державної геодезичної мережі обчислювалися на площині в конформній проекції Ґаусса-Крюгера в шестиградусних зонах, осьовими меридіанами яких є меридіани з довготами 21°, 27°, 33°, 39°. Початком координат у кожній зоні є точка перетину осьового меридіана з екватором. Значення ординати на осьовому меридіані приймається рівним 500 км. При топографічних зніманнях у масштабах 1:5000 і більше крім прямокутних координат у шестиградусних зонах обчислюються прямокутні координати у триградусних зонах. Осьовими меридіанами цих зон у системі координат 1942 року є меридіани з довготами 21°, 24°, 27°, 30° ... 39° [1].
2. Система координат 1963 року (СК-63) ґрунтується на триградусних зонах, є відкритою системою і у відповідності до діючих нормативно-технічних документів, рекомендована як основна для кадастрових знімань. Практичне застосування СК-63 ускладнюється можливістю попадання крупних об'єктів картографування в декілька зон, а також "таємністю" параметрів переходу ("ключів") від державної системи координат до СК-63 при відкритості самих координат в СК-63. Це спеціально спотворена СК, яка базувалася на проекції Ґаусса-Крюгера і системі координат 1942 року. За математичною сутністю — це та ж система Ґаусса-Крюгера, тільки номенклатура базових карт масштабу 1:100 000 побудована по-іншому.
Прив'язуються топографічні карти СК-63 до стандартної системи СК-42, виходячи з того, що обидві системи ґрунтуються на системі координат Ґаусса-Крюгера, рамки аркушів розбиті по географічній сітці, а зміщення сітки кратні цілому числу мінут (одна мінута вздовж меридіана дорівнює 1 морській милі = 1 852 метрам, довжина мінути уздовж паралелі зменшується до півночі і на середніх широтах становить приблизно половину милі). При використанні деяких сучасних методів визначення місцеположення (GPS) необхідно вносити відповідні поправки у результати вимірювань для переходу в систему СК-63 [2].
3.Система координат УСК-2000 встановлена за умови паралельності її осей просторовим осям Міжнародної загальноземної референцної системи координат ITRS. За поверхню відліку в системі координат УСК-2000 прийнятий референц-еліпсоід Красовського. Система координат УСК-2000 чітко узгоджена з Міжнародною загальноземною референцною системою координат ITRS на епоху 2000 року — ITRF2000, яка закріплена пунктами космічної геодезичної мережі. УСК-2000 встановлена для виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт на території України постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання застосування геодезичної системи координат" від 22 вересня 2004 р. № 1259. З моменту введення системи координат УСК-2000 року при виконанні нових робіт вона замінила систему координат 1942 року, яка була введена постановою Ради Міністрів СРСР № 760 від 7 квітня 1946 року.
УСК-2000 отримана в результаті сумісного вирівнювання пунктів Української перманентної мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та Державної геодезичної мережі 1-4 класів на епоху 2005 року і закріплена пунктами Державної геодезичної мережі.
УСК-2000 змодельована відповідно системи ITRS/ITRF2000 за умов:
• масштаб референцної системи дорівнює масштабу системи ITRS/ITRF2000;
• осі координат референцної системи паралельні осям координат системи ITRS/ITRF2000;
• розміщення центру референцної системи координат (суміщене з центром референц-еліпсоїда) забезпечує оптимальне відхилення поверхні референц-еліпсоїда від реальної поверхні Землі на територію України.
Параметри системи УСК-2000.
За поверхню відліку в системі координат УСК-2000 прийнятий референц-еліпсоїд Красовського з параметрами:
— велика піввісь 6 378 245м;
— стиснення 1:298,3.
Положення пунктів в прийнятій системі координат визначається:
• просторовими прямокутними координатами X, Y, Z (вісь Z співпадає з віссю обертання еліпсоїда, вісь X лежить в площині нульового меридіану, а вісь У доповнює систему до правої; початком системи координат є геометричний центр еліпсоїда);
• геодезичними (еліпсоїдальними) координатами: широтою — В, довготою — L, висотою — H;
• плоскими прямокутними координатами х та у, які обчислюються в проекції Ґаусса-Крюгера;
• геодезична висота Н утворюється, як сума нормальної висоти та висоти квазігеоїда над еліпсоїдом Красовського. Нормальні висоти геодезичних пунктів визначаються в Балтійській системі висот 1977 року, вихідним початком якої є нуль Крондштадського футштоку, а висоти квазігеоїда обчислюються над еліпсоїдом Красовського [3].

Таблиця 1
Різниці координат між системами УСК-2000 та СК-42/СК-63

Отже ми оглядово ознайомилися з системами координат, які використовуються на території України, а саме з СК-42, СК-63 та УСК-200, з параметрами системи УСК-2000 та різницями координат між системами УСК-2000 та СК-42/СК-63.

Список використаних джерел
1. Барановський В.Д., Карпінський Ю.О., Кучер О.В., Ляшенко А.А. Топографо-геодезичне та картографічне забезпечення ведення державного земельного кадастру. Системи координат і картографічні проекції / За заг. ред. Ю.О.Карпінського. – К.; НДІГК, 2009 р.
2. Демьянов Г.В. Геодезические системы координат, современное состояние и основные направления развития // Геодезия и картография. – 2008 г.
3. Тарапатов М.М. Державна референтна система координат УСК-2000 та її зв'язок із іншими світовими і європейськими системами координат. Національний університет ім.. Т.Шевченка. Київ. Електронний ресурс. [Текст]//Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pbgo/2007_7/Tarapatov.pdf

Джерело: http://Наукова студентська конференція "Наука.Молодь.Земля.Сталий розвиток" 15 березня 2012 року. ПДАТУ
Категорія: Наукові статті | Додав: Kalora (24.03.2012) | Автор: Шелепницька Ірина Петрівна
Переглядів: 8837 | Теги: напряму підготовки «Геодезія картог, ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ КООРДИН | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]