Ви увійшли як Гість
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Меню сайту
Категорії розділу
| Новини [14] |
|
Наукові статті
[39]
Перелік праць викладацького складу кафедри
|
|
Закони
[1]
Дана категорія містить закони, які зв'язані з земельним кадастром
|
|
Відео
[14]
Тут знаходяться відеоматеріали
|
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Geovisite
Цікава інформація
| Головна » Статті » Наукові статті |
ІНТЕГРАЦІЯ ПРИ ФОРМУВАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ МАСИВІВ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ
| УДК: 338.436:332.33 ІНТЕГРАЦІЯ ПРИ ФОРМУВАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ МАСИВІВ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ Гудійник С.Ю. – студент VI курсу, спеціальність «Землевпорядкування та кадастр» Науковий керівник: Двойнос Л.М. – к.е.н., доцент кафедри Землеустрою та кадастру ПДАТУ Інтеграція (від лат. integrum - ціле, integratio - відновлення) – 1) поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле; Процес взаємонаближення і утворення взаємозв'язків; 2) згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу [1]. В Україні функціонує понад 60 великих холдингів. За підрахунками експертів, сьогодні вони контролюють понад 6 млн. га, або близько 24% ріллі і є найбільшими виробниками зернових і технічних культур. Холдинги, як правило, використовують інноваційні технології і займаються вирощуванням конкурентоспроможної продукції [2, с. 36]. Майже всі холдинги планують розширювати земельні масиви. Холдинги розгортають виробництво на орендованих землях. Формують земельні масиви за критеріями родючості ґрунтів, їх наближеності до великих промислових центрів, сировинних зон. Зі становленням агрохолдингів на ринку оренди та суборенди земель спостерігається посилення конкуренції. Якщо держава законодавчо регламентує нижню межу орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки, то новостворені об’єднання підняли рівень до 8%. Формування агрохолдингів спрямоване на відновлення порушених міжгалузевих зв’язків, встановлення паритетності цін на реалізовану сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси промислового походження, утвердження самодостатньої кредитної системи. На відміну від дрібних сільськогосподарських підприємств агрохолдинги, як інтегровані підприємства, мають кращі шанси залучати інфраструктуру, інвестиції, кваліфіковані кадри, впроваджувати передовий досвід. Також вони мають можливість диверсифікувати ризики, регулювати затрати по всьому ланцюгу – поля до магазину. Укрупнення земельних масивів агрохолдингів значною мірою обумовлено перевагами інтегрованих структур: по-перше, значна економія на масштабах придбання засобів виробництва; по-друге, це нові застави – сільськогосподарська продукція є заставою для несільськогосподарської діяльності холдингів, особливо в сезон її з’являється багато, а це – значна кредитна маса, що починає фінансувати діяльність, яка жодним чином із сільським господарством не пов’язана. І, навпаки, забезпечення з боку материнської компанії стає заставою для придбання засобів виробництва для сільського господарства. В управлінській структурі – це створення могутніх приватних вертикальних ієрархій і дуже складна система управління, яка вимагає налагодження системи бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю, централізованої системи платежів, розбудови системи планування та бюджетування [3]. Перевагами крупно товарного виробництва є: менеджмент – залучення досвідчених фахівців; ефективність – більша маневреність власного капіталу, раціоналізація використання ресурсного потенціалу, інтенсифікація та диверсифікація виробництва; доступ до фінансів – пільгові кредити та дотації, залучення приватних інвестицій; ефект масштабу ефективне використання ресурсного потенціалу, широкозахватних агрегатів; переваги вертикальної інтеграції – поєднання виробництва з переробкою та реалізацією; доступ до ринків збуту – великі за обсягом можливості виходу на експорт. Інтенсифікація - це соціально-економічний процес, спрямований на збільшення виробництва продукції, підвищення її якості і зниження собівартості на основі впровадження у виробництво нових засобів, нових технологій, нових сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, нових форм організації праці та виробництва, підвищення кваліфікації кадрів тощо, що є складовою науково-технічного прогресу (НТП). Диверсифікація – це система заходів, що використовується для того, щоб підприємство не стало занадто залежним від одного стратегічного господарчого підрозділу чи однієї асортиментної групи. Розрізняють концентричну, горизонтальну та конгломеративну диверсифікацію. У даній роботі розкрито механізми формування агрохолдингів у сільському господарстві, висвітлено переваги та недоліки їх діяльності та науково обґрунтовано рекомендації щодо перспектив подальшого розвитку. Список використаної літератури 1. Поняття «Інтеграція». Матеріал вільної енциклопедії. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.uk.wikipedia.org/wiki/Інтеграція 2. Науково-виробничий журнал «Землевпорядний вісник», №2.– 2011р. с.36. 3. К.Кравчук, А.Турпак Неподнятая целина. /К.Кравчук// Украинский деловой еженедельник «Контракты». - №38. – 2008. С.25-29. Джерело: http://Наукова студентська конференція "Наука.Молодь.Земля.Сталий розвиток" 15 березня 2012 року. ПДАТУ | |
| Переглядів: 3022 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
кафедра землеустрою і кадастру © 2024 | 