Ви увійшли як Гість
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Субота, 27.04.2024, 21:25
Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSS

Категорії розділу

Новини [14]
Наукові статті [39]
Перелік праць викладацького складу кафедри
Закони [1]
Дана категорія містить закони, які зв'язані з земельним кадастром
Відео [14]
Тут знаходяться відеоматеріали

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Geovisite


hit counter

Мови

Пошук

Погода

Свята

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наші колеги

Кафедра геодезії і картографії

Цікава інформація

Головна » Статті » Наукові статті

МІСЦЕ ЦИФРОВОЇ КАРТОГРАФІЇ В СУЧАСНИХ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
УДК 528.9:681.518

МІСЦЕ ЦИФРОВОЇ КАРТОГРАФІЇ В СУЧАСНИХ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
Данкович М.А. – студент 4 курсу напряму підготовки «Геодезія, картографія, землеустрій»
Науковий керівник: Лобанова О.П. – аспірант ЛНАУ, асистент кафедри Землеустрою і кадастру ПДАТУ

Карта протягом більш ніж двадцятилітньої історії кардинально змінювалася і розвивалася разом із розвитком технологій цифрового картографування і зміною відомчої належності організацій. Адже велика частина інформації про навколишнє середовище сприймається людиною візуально, через зір. Саме на зорове сприйняття розраховані різні картографічні зображення. Карта і в минулому і сьогодні має надзвичайно широке застосування в господарстві, науці та для різноманітних потреб людей.
Вивченням, створенням і практичним використанням карт займається галузь науки, техніки і виробництва – картографія. Вона охоплює широке коло питань і вивчає суть, методи передачі та відображення інформації про природні та суспільні явища картографованої поверхні на площині. Картографія як сфера точних наук віддавна використовує математичні методи і тому раніше за інші науки про Землю почала використовувати можливості ЕОМ тобто використовувати геоінформаційні системи (ГІС) в обробці картографічних даних. Тому, що за допомогою ГІС можна зв’язувати картографічні об’єкти (що мають форму та місце знаходження) з описовою та атрибутивною інформацією щодо цих об’єктів. В стандартній ситуації кожному картографічному об’єкту відповідає запис в базі даних з атрибутивною інформацією [4]. Виділимо найважливіші якості ГІС у роботі над картами: візуалізація інформації у вигляді електронних карт; автоматична зміна зображеного образу об’єкту в залежності від зміни його характеристик; зміна масштабу та деталізація або генералізація картографічної інформації.
Також варто зазначити, що сучасні ГІС зберігають інформацію про реальний світ у вигляді набору тематичних шарів, котрі об’єднанні на основі географічного положення. За допомогою ГІС, необхідна для прийняття рішень інформація може відображатися у лаконічній картографічній формі з додатковими текстовими поясненнями, графіками та діаграмами. Здатність ГІС проводити пошук у базах даних, під’єднувати власні бази, здійснювати просторові запити, безперервно нагромаджувати та коректувати наявні просторові і атрибутивні дані, дозволило багатьом компаніям зекономити значні кошти [2]. Таким чином, якщо раніше авторський оригінал карти викреслювався тушшю, то сьогодні він викреслюється на екрані монітора комп'ютера. Для цього використовують Автоматизовані картографічні системи, створені на базі спеціального класу програмного забезпечення. Наприклад, GeoMedia, Intergraph MGE, ESRI ArcGIS, EasyTrace, Панорама та ін. Основними функціями такого роду програмних продуктів є:
• введення та редагування даних про експансивні синантропні види рослин;
• редагування словників специфічних термінів;
• пошук об'єктів на карті;
• редагування властивостей шарів векторної цифрової карти;
• створення та редагування нових шарів для опису місць розповсюдження окремих видів рослин;
• відображення місць розповсюдження експансивних синантропних видів рослин;
• відображення в окремому вікні інформації по вказаному виду;
• визначення напрямку т а інтенсивності розповсюдження рослин;
• створення тематичних карт різних видів в залежності від частоти їх розповсюдження тої чи іншої рослини [3].
Так за допомогою комп’ютерної обробки картографічних даних, методами ГІС, отримала назву цифрова картографія. Цифрова картографія це науково-теоретичний і прикладний розділ, що перебуває на стику взаємодії географії, картографії, математичних методів обробки даних і інформатики. Як випливає з буквального визначення даного терміна, цей науковий розділ займається створенням і вивченням цифрових аналогів традиційних картографічних зображень. У зв'язку з різними підходами до тлумачення суті «цифрової картографії» на сьогодні існують різні погляди на місце і роль цього напрямку в сфері наук про Землю – від повного заперечення традиційних методів «тепер усе можна автоматизувати і взагалі не думати, як це робиться», до заперечення можливості застосування методів автоматизації складання карт «тільки паперові карти можна називати картами, свої твори програмісти нехай називають якось інакше» [5]. Істина звичайно знаходиться між двома крайніми точками зору – карти, побудовані за допомогою різних програмних і технічних засобів, давно перевершили за точністю і дизайном традиційні технології, але при їхньому створенні повинні використовуватися основні методи, розроблені картографічною і суміжними науками для виявлення й подання просторових об'єктів і їхніх взаємозв'язків [1].
Отже, можна зробити такий висновок, що сучасний етап розвитку картографування характеризується масовим впровадженням ГІС-технологій – цифрових методів створення карт. Таке впровадження технологій комп’ютерного укладання карт і ГІС-картографування дозволило зробити кардинальні зрушення у забезпеченні широких верств населення картографічною продукцією масового споживання.

Список використаних джерел
1. Берлянт А.М. Картография. / А.М. Берлянт – М.: Аспект Пресс, 2002. – 336 с.
2. Берляндт А.М. Образы пространства: карта и информация. / А.М. Берлянт – М.: Мысль, 1986. – 177 с.
3. Васмут А.С. Автоматизация и математические методы в картосоставлении. / А.С. Васмут, Л.М. Бугаевский., А.М. Портнов // – М.: Недра, 1991. – 235 с.
4. Веклич Л.М. Навчальні картографічні твори. / Л.М. Веклич, В.В. Молочко // Вісник геодезії та картографії. – 2004. – № 2. – С. 22–29.
5. Самойленко В.М. Географічні інформаційні системи та технології. /В.М. Самойленко // 2011 р. – 321 с.

Джерело: http://Наукова студентська конференція "Наука.Молодь.Земля.Сталий розвиток" 15 березня 2012 року. ПДАТУ
Категорія: Наукові статті | Додав: Kalora (24.03.2012) | Автор: Шелепницька Ірина Петрівна
Переглядів: 3265 | Теги: ДЗК, ГІС, цифрова картографія | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]