Ви увійшли як Гість
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Меню сайту
Категорії розділу
| Новини [14] |
|
Наукові статті
[39]
Перелік праць викладацького складу кафедри
|
|
Закони
[1]
Дана категорія містить закони, які зв'язані з земельним кадастром
|
|
Відео
[14]
Тут знаходяться відеоматеріали
|
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Geovisite
Цікава інформація
| Головна » Статті » Наукові статті |
МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГІС–ТЕХНОЛОГІЙ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ПРИ ОЦІНЦІ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ БІОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
| УДК:631.41 МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГІС–ТЕХНОЛОГІЙ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ПРИ ОЦІНЦІ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ БІОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА Прядун Н. А. – студентка 2 курсу, напрям "Геодезія, картографія та землеустрій" Бойко О.Г. – к. с.-г. н., доцент кафедри землеустрою і кадастру ПДАТУ Вступ. З метою своєчасного виявлення змін стану земель, їх оцінки, прогнозу та ліквідації наслідків негативних процесів проводиться моніторинг ґрунтів та агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призна-чення. Сільськогосподарське виробництво переживає не кращі часи, тому і увага до головного знаряддя – ґрунту повинна бути посиленою. Унікальність ситуації, що склалася в сільському господарстві, заключа-ється в тому, що галузь, яка базується на використанні екологічно безпечної енергії Сонця (через процеси фотосинтезу), опинилася в числі природонебез-печних. Через внесення надмірної кількості пестицидів, незбалансованих мі-неральних добрив зростає забрудненість продуктів харчування, земель і ґрун-тових вод нітратами, важкими металами й залишками отрутохімікатів, практи-чно не знизилася кореляційна залежність величини і якості урожаю від погодних умов. У зв'язку з цим частіше виникає необхідність в екологічному сільському господарстві. Аналіз літературних джерел [6] показує, що в розвинутих країнах світу існує декілька напрямів нетрадиційних, екологічно безпечних систем ведення сільськогосподарського виробництва: альтернативне (біологічне), органічне, біодинамічне, органобіологічне, екологічне. В різних країнах та різні автори по-своєму називають ту чи іншу систему, але суть від цього не змінюється. Дані системи мають багато спільного, але кожна з них має свої особливості. Відмінність між ними, як правило, не суттєва і носить лише термінологічний характер. При біологічному землеробстві заборонено: внесення синтетичних хі-мічних речовин; використання водорозчинних азотних і фосфорних добрив; використання синтетичних пестицидів; використання сортів і порід, виведених у результаті "генної інженерії". В свою чергу допускається використовувати розчинні сульфати калію, мікроелементи, фосфорити та інші природні мінерали з низькою розчинністю. Бур'яни ж виполюються або знищуються при механічних та біологічних обро-бках. У нинішній час знайти абсолютно "чисті" території в межах держави дуже проблематично, оскільки існують не тільки "місцеві" джерела забруд-нення, а й міждержавне та трансконтинентальне перенесення полютантів, які, крім ґрунту, забруднюють також й інші природні компоненти. Отже, оцінка придатності земель для виробництва екологічно безпечної продукції має базу-ватися на принципах системного методу досліджень та аналізу. Першочерговим етапом виконання комплексу робіт із визначення при-датності сільськогосподарських земель для вирощування екологічно безпечних урожаїв є оцінка екологічного стану територій. З цією метою накопичують і аналізують усю наявну інформацію про основні типи угідь, ґрунтовий покрив, агрокліматичні умови, розораність, еродованість і родючість ґрунтів, наявність у межах території промислових та інших підприємств, небезпечних в екологічному відношенні, види і рівні забруднення атмосферного повітря, поверхневих вод, ґрунтів. Після опрацювання й аналізу одержаних даних роблять попередній ви-сновок про екологічний стан територій, який у майбутньому обов'язково уточ-нюють. За результатами оцінки земель [2] пропонується поділити територію на три класи придатності: • перший клас — територія придатна для одержання екологічно безпе-чної продукції усіх сільськогосподарських культур; • другий клас — територія обмежено-придатна для виробництва еколо-гічно безпечної сировини; • третій клас — територія не придатна для одержання екологічно без-печної рослинницької продукції. Проводячи класифікацію територій, слід враховувати аномальні випад-ки, коли у сприятливих екологічних умовах не вдається одержати врожай, що відповідає стандартам високої якості. Саме тому остаточний висновок щодо придатності територій для одержання екологічно безпечної продукції потрібно робити як на підставі результатів ґрунтово-агрохімічного й еколого-токсикологічного обстеження земельних угідь, так і за даними, які характери-зують хімічний склад різних сільськогосподарських культур. У такому разі рослини є своєрідними тест-індикаторами. Незважаючи на те, що ґрунт та інші компоненти агроекосистем, які обстежують, відповідають певним вимогам, а в тест-культурах виявлено високий вміст шкідливих речовин, територія вважа-ється аномальною, і не може бути класифікована як придатна для одержання високоякісної продукції. Теоретичні принципи і практика визначення родючості ґрунтів продо-вжують розвиватись, і, очевидно, методологія визначення родючості ґрунтів у наступному десятилітті буде формуватися в іншій площині, ніж це було раніше. Тому два важливих питання необхідно враховувати вже зараз. Перше - як нові технології визначення родючості ґрунту будуть інтегруватись із сьогоденними технологіями (наприклад – точне землеробство)? Друге - наскільки при оцінці родючості ґрунтів будуть враховуватися нові реалії, що лежать за межами комерційного сільськогосподарського виробництва, але важливі з точки зору охорони навколишнього середовища? Основною метою наших досліджень є: • оцінка сільськогосподарських земель Волинської області за допомо-гою еколого-агрохімічних розрахунків; • створення бази геоданих територій, придатних для одержання еколо-гічно безпечної продукції усіх сільськогосподарських культур; • виготовлення тематичних карт даних територій ; • прив’язка місцерозташування цих територій за допомогою GPS-приймача до системи координат. Висновки. Необхідно чітко встановити критерії та екологічні еталони для таких територій, враховуючи не тільки характеристики ґрунтів, але й ан-тропогенний вплив – відстань від промислових джерел забруднення, залізничні та автомобільні дороги, склади мінеральних добрив та отрутохімікатів, можливе трансграничне перенесення полютантів та ін. В розпочатій роботі відпрацьовано методику оцінювання еколого-агрохімічного балу полів двох господарств, визначено критерії, за якими на даних площах можна впроваджувати біологічну систему землеробства. Розпочата робота по створенню бази геоданих та тематичних карт. Продовження досліджень по визначенню еколого-агрохімічного стану всієї Волинської області дозволить сформувати географі-чну інформаційну систему з координатною прив’язкою, яка узагальнить та полегшить вибір територій, на яких можна впроваджувати біологічне земле-робство. Список використаних джерел: 1. Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок. Ке-рівний нормативний документ/ За ред. О.О.Созінова. – К., 1996. 2. Кисіль В.І. Біологічне землеробство в Україні: проблеми і перспективи. - Харків: Вид-во "Штрих", 2000. – 161 с. 3. Медвідь Ю.Г., Бенцаровський Д.М., Дацько Л.В., Щербатенко О.С. Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення як складова частина моніторингу ґрунтів / Вісник аграрної науки Причорномор’я. Спецвипуск 4, т.2., 2006. – С.87-94. 4. Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення /За ред. С.М.Рижука, М.В. Лісового, Д.М. Бенцаровського. – К., 2003. – 64 с. 5. Москальов Є.Л., Мельник А.І. Оцінка еколого-агрохімічного стану орних земель за основними показниками родючості / Агроекологічний журнал. – №2, 2004. – С.38-40. 6. Охорона ґрунтів: Підручник/ Шикула М.К. та ін. – 2-ге вид., випр. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 398 с. Джерело: http://наук.збірка студентської конференції (2011 р. )ПДАТУ | |
| Переглядів: 4064 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
кафедра землеустрою і кадастру © 2024 | 