Ви увійшли як Гість
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Меню сайту
Категорії розділу
| Новини [14] |
|
Наукові статті
[39]
Перелік праць викладацького складу кафедри
|
|
Закони
[1]
Дана категорія містить закони, які зв'язані з земельним кадастром
|
|
Відео
[14]
Тут знаходяться відеоматеріали
|
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Geovisite
Цікава інформація
| Головна » Статті » Наукові статті |
СИСТЕМА ГЛОБАЛЬНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ ( GPS), ПРИЗНАЧЕННЯ, ПРИНЦИП ДІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ
| УДК: 004.354 СИСТЕМА ГЛОБАЛЬНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ ( GPS), ПРИЗНАЧЕННЯ, ПРИНЦИП ДІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ Ясінський С. П. – студент 1 курсу, напрям ″Геодезія, картографія та землеустрій″ Жилінський В. Л. – старший викладач кафедри землеустрою і кадас-тру ПДАТУ Система глобального позиціонування (англ. − "Global Positioning System") – сукупність супутників, обладнаних радіочастотним приймально-передавальним обладнанням, запущених для визначення розташування об'єктів на поверхні Землі [1]. Розроблена на замовлення військових відомств (США — NAVSTAR, Росія — ГЛОНАСС) для наведення ракет на ціль та координації пересування підрозділів авіаційного, морського і наземного базування. Рис.1. Сузір’я навігаційних супутників Військові відомства дозволили цивільним користувачам використання системи з меншою точністю. Використовуючи GPS-приймач, можна точно визначити його позицію на поверхні Землі. На сьогодні, окрім приймачів спе-ціального призначення випускаються прилади, вмонтовані в наручні годинники, сотові телефони, ручні радіостанції, за допомогою яких можна орієнтуватись на місцевості. Їх використовують альпіністи, рятівники, туристи. GPS приймач обчислює власне положення, вимірюючи час, коли було послано сигнал із GPS супутників. Кожен супутник постійно надсилає повідомлення, в якому міститься інформація про час відправки повідомлення, точку орбіти супутника, з якої було надіслано повідомлення, та загальний стан системи і приблизні дані орбіт всіх інших супутників угрупування системи. Ці сигнали розповсюджуються зі швидкістю світла у всесвіті, та із трохи меншою швидкістю через атмосферу. Приймач використовує час отримання повідомлення для обчислення відстані до супутника, виходячи з якої, шляхом застосування геометричних та тригонометричних рівнянь обчислюється положення приймача. Отримані координати перетворюються в більш наочну форму, таку як широта та довгота, або положення на карті, та відображається користувачеві. Рис. 2 GPS-приймач Оскільки для обчислення положення необхідно знати час з високою то-чністю, то й потрібно отримувати інформацію із 4-х або більше супутників задля усунення необхідності в надточному годиннику. Іншими словами, GPS приймач використовує чотири параметри для обчислення чотирьох невідомих: x, y, z та t [2]. У деяких окремих випадках може бути необхідною менша кіль-кість супутників. Якщо заздалегідь відома одна змінна, наприклад, висота над рівнем моря човна в океані (дорівнює (0)), приймач може обчислити положення використовуючи дані з трьох супутників. Не дивлячись на те, що спочатку проект GPS був направлений на вій-ськові цілі, сьогодні GPS все частіше використовують в цивільних цілях, в тому числі і для вирішення завдань землевпорядкування та кадастру. GPS-приймачі продають в багатьох магазинах, які торгують електронікою. Споживачам пропонуються різні пристрої і програмні продукти, що дозволяють бачити своє місцезнаходження на електронній карті, що мають можливість прокладати маршрути з урахуванням дорожніх знаків, дозволених поворотів і навіть заторів, шукати на карті конкретні будинки і вулиці, визначні пам'ятки, кафе, лікарні, автозаправки і інші об'єкти інфраструктури. • Геодезія: за допомогою GPS визначаються точні координати точок і межі земельних ділянок • Картографія: GPS використовується в цивільній і військовій картог-рафії • Навігація: із застосуванням GPS здійснюється як морська так і доро-жня навігація • Супутниковий моніторинг транспорту: за допомогою GPS ведеться моніторинг за положенням, швидкістю автомобілів, контроль за їх рухом • Ззв'язок: перші мобільні телефони з GPS з'явилися в 90-х і ін. Звичайна точність сучасних GPS-приймачів в горизонтальній площині складає приблизно 10 – 12 метрів при хорошій видимості супутників. На тери-торії багатьох держав (США, Росія, Канада і ін.) є станції, які передають поп-равки, що дозволяє зменшити погрішність до 1-2 метрів. При використанні складніших диференціальних режимів, точність визначення координат можна довести до 10 см. Загальним недоліком використання будь-якої радіонавігаційної системи є те, що за певних умов сигнал може не доходити до приймача, або приходити із значними спотвореннями або затримками. Наприклад, практично неможливо визначити своє точне місцезнаходження в глибині квартири усередині залізобетонної будівлі, в підвалі або в тунелі. Оскільки робоча частота GPS лежить в дециметровому діапазоні радіохвиль, рівень прийому сигналу від супутників може серйозно погіршитись під щільним листям дерев або через дуже велику хмарність. Нормальному прийому сигналів GPS можуть пошко-дити перешкоди від багатьох наземних радіоджерел, а також від магнітних бур. Невисокий нахил орбіт GPS (приблизно 550) серйозно погіршує точність в приполярних районах Землі, оскільки супутники GPS невисоко піднімаються над горизонтом. У зв’язку з появою новітніх технологій у галузі землевпорядкування і кадастру та їх стрімким розвитком, вбачаємо за доцільне подальше вивчення як GPS новацій, так і традиційних способів створення планово-картографічних матеріалів. Список використаних джерел: 1. Могильний С. Г., Войтенко С. П. Геодезія / С. Г., Могильний, С. П Войтенко [Текст]: підручник. – Ч.: Чернігівські оберіги, 2002. – 408 с. 2. Евстафьев О.В Одночастотный спутниковый приемник GPS Leica SR20 для геодезии и ГИС [Електронний ресурс] Электронный журнал по геодезии, картографии и навигации "Geoprofi.ru" № 5, 2005 г // Режим доступу: http://www.geoprofi.ru/technology/Article_2003_10.htm 3. Серапинас Б.Б.Глобальные системы навигации и позиционирования [Електронний ресурс] Электронный журнал по геодезии, картографии и навигации "Geoprofi.ru" №2, – 2010 г // Режим доступу: http://www.geoprofi.ru/geoprofi/Magazine_4687_6.aspx 4. Жилінський В.Л. Конспект лекцій з дисципліни ″Геодезія″. ПДАТУ. – 2010. – 70 с. Джерело: http://наук.збірка студентської конференції (2011 р.) | |
| Переглядів: 4390 | Коментарі: 1 | Теги: | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
кафедра землеустрою і кадастру © 2024 | 