Ви увійшли як Гість
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Меню сайту
Категорії розділу
| Новини [14] |
|
Наукові статті
[39]
Перелік праць викладацького складу кафедри
|
|
Закони
[1]
Дана категорія містить закони, які зв'язані з земельним кадастром
|
|
Відео
[14]
Тут знаходяться відеоматеріали
|
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Geovisite
Цікава інформація
| Головна » Статті » Наукові статті |
Тези конференції 2010 р. Петрушенко М.
| Раціональне використання території при плануванні населених пунктів УДК 72.012.1 Петрушенко Микола Сергійович Студент ІІІ курсу спеціальності “Геодезія, картографія та землеустрій” Керівник к.н. з держ. упр., в.о. доцента кафедри землеустрою і кадастру І. П. Шелепницька Україна у своєму складі нараховує 490 районів, 459 міст, 886 селищ міського типу, 10278 сільських рад, 28490 сільських населених пункти. Така значна кількість сільських населених пунктів обумовлює та стимулює необхідність раціонального підходу у використанні території при їх плануванні. Концепція територіального розвитку населених пунктів та планувальної організації сільських рад розробляється в проекті схеми генерального плану відповідної території, який повинен бути первинним і обов'зковим містобудівним документом. При вирішенні питань удосконалення розселення на території сільської ради належить вважати її як первинну систему розселення, а населені пункти, в тому числі хуторські поселення фермерів, як складові елементи цієї системи. В межах сільського адміністративного району розрізняють системи розселення (одиниця сільського розселення) трьох типів: районну; кущову; первинну [4]. Кущова система розселення формується в значних сільських адміністративних районах за наявністю на їх території додаткових міських поселень або великих сіл з розвинутими промисловими і обслуговуючими функціями. Первинні системи розселення формуються на основі спільності повсякденних виробничих, трудових, культурно-побутових,транспортних та інших зв'язків між поселеннями. Центром у них вважаються села-центри сільських або селищних рад. Межі первинних систем розселення повинні співпадати з межами сільських рад. Функціональне зонування території сільської ради здійснюється на основі комплексної містобудівної оцінки природних та інших ресурсів, аналізу перспективної програми, удосконалення виробництва з урахуванням нових форм господарювання, в тому числі фермерських господарств, та видів власності (в тому числі на землю), розвитку перероблюваних галузей і допоміжних промислів, а також можливостей організації туризму і масового відпочинку. На території сільської ради виділяються такі функціональні зони: • сільськогосподарського використання (земельні, лісові угіддя); • виробнича; • території комунального призначення; • сельбищна; • рекреації, об'єктів природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини. Територію до розвитку та реконструкції існуючих і будівництва нових населених пунктів належить вибирати на підставі «Державного земельного кадастру», а також «Містобудівного кадастру населених пунктів» [3]. Першочерговому освоєнню підлягають вільні від забудови землі, що знаходяться у межах населеного пункту, включаючи ділянки, на яких потрібно провести спеціальні інженерні заходи, а також землі, на яких розташовані старі будівлі, у відповідності з відведенням земельних ділянок на підставі діючого законодавства. При виборі території для забудови необхідно забезпечувати збереження природного середовища, передбачаючи заходи щодо запобігання ерозійним процесам, забрудненню грунтів і водних джерел. Майданчик для будівництва при наявності радіоекологічного паспорту повинен мати достатні розміри з урахування розвитку об'єктів, які розміщуються на перспективу, налагодження систем водопостачання, каналізації, електропостачання і упорядкування транспортного обслуговування. Вибір території для будівництва обов’язково підтверджується техніко-економічними розрахунками шляхом порівняння варіантів можливого розміщення будівництва, що планується з урахуванням раціонального використання земельних ділянок, відшкодування землекористувачам збитків, що спричиняються вилученням земельних ділянок і витрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням сільськогосподарських угідь. Генеральні плани виробничих зон сільських поселень та генеральні плани сільськогосподарських підприємств повинні мати раціональне планування з метою створення сприятливих умов для сільськогосподарського виробництва, праці та відпочинку працюючих і населення, яке мешкає в цій місцевості, при мінімальних капітальних інвестиціях та експлуатаційних витратах. Генеральні плани виробничих зон сільських поселень складаються, як правило, разом з розробкою проектів планування та забудови цих поселень. Генеральні плани конкретних сільськогосподарських підприємств розробляються на основі раніше складеного генерального плану виробничої зони сільського поселення, розробленого на підставі схеми або проекту районного планування. Якщо для даного сільського поселення генеральний план (або проект планування та забудови) виробничої зони не розроблявся, або був розроблений, але не відповідає сучасним вимогам, розробляється безпосередньо генеральний план конкретного сільськогосподарського підприємства в поєднанні з навколишнім плануванням та забудовою і врахуванням перспективного розвитку цієї території. При розробці генеральних планів виробничих зон сільських поселень та генеральних планів сільськогосподарських підприємств слід передбачати: планувальний зв'язок виробничої та сельбищної зон; зонування виробничої території на окремі її види: виробничу основну, складську, адміністративну та ін.; максимальну кооперацію сільськогосподарських та промислових підприємств на єдиній земельній ділянці та організацію загальних об'єктів підсобного та обслуговуючого призначення; розміщення підприємств, будинків та споруд з дотриманням мінімальних, зооветеринарних, санітарних та протипожежних розривів між ними та з максимально можливим блокуванням будівель та споруд тощо. На мою думку, планування територій — копіткий процес регулювання використання територій, що полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень. Проблемам безпланової, скупченої забудови, незадовільного санітарного забезпечення, шуму, забрудненняю повітря, нераціональному плануванню забудови мають протистояти пріорітети обмеження росту дуже великих міст, натомість слід віддавати перевагу малим, правильний вибір території, її розподіл на зони. Список використаної літератури 1. Земельний Кодекс України | |
| Переглядів: 1303 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
кафедра землеустрою і кадастру © 2024 | 