Ви увійшли як Гість
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Група "Гости"Вітаю Вас Гість!
Меню сайту
Категорії розділу
| Новини [14] |
|
Наукові статті
[39]
Перелік праць викладацького складу кафедри
|
|
Закони
[1]
Дана категорія містить закони, які зв'язані з земельним кадастром
|
|
Відео
[14]
Тут знаходяться відеоматеріали
|
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Geovisite
Цікава інформація
| Головна » Статті » Наукові статті |
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
| УДК: 347.235 + 347.51 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Квасюк Б. А. – студент 3 курсу, напрям "Геодезія, картографія та зе-млеустрій" Шелепницька І. П. – к. н. держ. упр., в. о. доцента кафедри землеуст-рою і кадастру ПДАТУ Важливого значення у вихованні господарського, раціонального став-лення до земельних ресурсів сьогодні набуває соціально-юридична категорія – "відповідальність". Передусім, під терміном "відповіда́льність" (англ. "responsibility") розуміється обов'язок особи зазнати покарання за вчинки, які не відповідають встановленим суспільством соціальним нормам. В галузі зе-мельних правопорушень вона розрізняється за характером покарань за здійс-нювані дії (від проступків до злочинів). Так, у розрізі "дисциплінарної відповідальності" мова йде про пору-шення трудової дисципліни в земельних відносинах, які носять характер дис-циплінарних проступків Винні особи у їх скоєнні притягаються до відповіда-льності за нормами Кодексу законів про працю України. Наприклад, працівник самовільно переставив межовий знак, змінив межу земельної ділянки. Це по-рушення було виявлено адміністрацією підприємства. На винного було накла-дено дисциплінарне стягнення, межовий знак поставлено на своє місце. Пору-шення ліквідовано, відпала необхідність у накладанні на порушника адмініст-ративного штрафу. Дисциплінарними проступками також є, наприклад, невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами сільськогосподарських культур, з водною і вітровою ерозією, порушення агротехнічних правил, правил зберігання і застосування хімічних препаратів, що призвели до погіршення земель тощо [2]. Другий тип – адміністративна відповідальність, яка регулюється Зе-мельним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопо-рушення (далі – КУАП). Так, статтею 52 КУАП передбачено відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами. Високі штрафи за таке правопорушення встановлюються в зв'язку з тим, що дане порушення приносить велику шкоду – зниження родючості ґрунту, урожайності, іноді на багато років. Якщо таке забруднення стає суспільно небезпечним, воно перетворюється в злочин і ка-рається кримінальною відповідальністю. Згідно зі ст. 53 Землевласники і зем-лекористувачі несуть адміністративну відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, за невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, за неправильну експлуатацію, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень. Особа, що самовільно зайняла земельну ділянку, не має права здійснювати взагалі будь-яку забудову. Земельна ділянка негайно повертається власнику чи державі, а будівля зноситься порушником або за його рахунок без відшкодування витрат. Відповідальність за приховування або перекручення даних земельного кадастру передбачена статтею 532 КУАП. Таке правопорушення посягає на приховування інформації про державний земельний кадастр, відомості про наявність земель запасу, резервного фонду тощо. Відповідно до вимог Земель-ного кодексу України, кожний землевласник чи землекористувач у разі вимоги земельних органів і їх посадових осіб зобов'язаний давати правдиву інформацію щодо кількості та якості земель, їх стану. Від цих відомостей залежить правильне вирішення питань щодо надання земель, а від неправильної інфор-мації можуть бути порушені права громадян і організацій. За несвоєчасне по-вернення тимчасово зайнятих земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням передбачена адміністративна відповідальність згідно із ст. 54 КУАП. Тимчасовий землекористувач зобов'язаний здійснити всі необхідні роботи: оранку, поновлення родючого шару, усунення всіх пошкоджень ґрунту, тобто пронести рекультивацію землі. Всі ці роботи вико-нуються порушником за його рахунок. Якщо він не робить цього, то власник земельної ділянки може це зробити за свої кошти і відшкодувати з тимчасового користувача збитки. Відповідальність за самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою передбачає стаття 55 КУАП. Дане право-порушення посягає на відхилення без належного дозволу від затверджених у встановленому порядку проектування, розміщення, будівництва і введення в експлуатацію об'єктів, що негативно впливають на стан земель. Стаття 56 КУАП передбачає відповідальність громадян за знищення межових знаків. Межові знаки встановлюються на земельних ділянках власника, користувача в натурі для розмежування земельних ділянок одних суб'єктів права від інших. Знаки створюють умови для стійкості права на землю, їх знищення веде до порушення прав власників землі. Внаслідок цього порушення розмір ділянки в одного землевласника може зменшитися, а в іншого збільшитися. По суті, дане порушення доповнюється іншим порушенням – самовільним захопленням землі [4]. Третій тип відповідальності – цивільна відповідальність, яка передбачає нанесення шкоди, спричиненої майну громадян і юридичних осіб, а також життю і здоров'ю людей. Цей вид відповідальності врегульовано Цивільним кодексом України. Визначення ступеня шкоди здійснюється на основі різноманітних методів: таксового; витратного; розрахункового; нормативного. Так, розрахунковий метод базується на системі розрахунків обчислення шкоди. В основу нормативного методу покладені економічні нормативи плати за лімітне та понадлімітне використання природних ресурсів, знищення (погіршення) їх якості та платежі за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, в яких враховуються особливості природних ресурсів чи їх комплексу, склад і властивості викидів, а також затрати, необхідні для ліквідації чи запобігання забруднення, відновлення якості природних ресурсів [5]. Інший тип - кримінально-правова відповідальність, яка виявляється в кримінальному переслідуванні злочинних порушень земельного законодавства, оскільки кримінальне правопорушення є особливо небезпечним для суспільства, а тому передбачає спеціальні державні примусові заходи. Так, охороні земель присвячена ст. 239 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за забруднення або псування земель, що караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Згідно із ст. 310 Кримінального кодексу України, яка передбачає від-повідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель перед-бачене покарання штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від шести місяців до трьох років, а за повторне порушення – позбавленням волі на строк від трьох до семи років тощо [3]. Ще одним важливим видом відповідальності за порушення земельного законодавства, є земельно-правова, яка настає за нормами земельного права. Так, відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою припиняється в разі: використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ді-лянки не за цільовим призначенням; систематичну несплату земельного податку або орендної плати. А ст. 140 Земельного кодексу України разом з припиненням права користування землею передбачене і припинення права власності на землю. Однією з мір відповідальності згідно з земельним законодавством є відшкодування збитків, завданих у результаті його порушень (ст. 157 Земель-ного кодексу України). Існує й такий захід впливу щодо порушників земельного законодавства, як повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. Стаття 212 Земельного кодексу України наголошує, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними [1]. Отже, кожен громадянин, який володіє чи користується земельною ді-лянкою має дотримуватися принципів правомірного й раціонального викорис-тання земельних ресурсів. Список використаних джерел: 1. Земельний кодекс України. //Відомості Верховної Ради України (ВВР) [Текст]. – 2002. – N 3-4. С. –27 2. Земельне право України: підручник / за ред. А. П. Шеремета. – ТОВ "Видавництво Наші книги", 2008. – 632 с. 3. Кримінальний кодекс України: Закон № 2341-III вiд 05.04.2001// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – 131 с. 4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Кодекс № 8073-X вiд 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР).– 1984, додаток до № 51, ст.1122 5. Цивільний кодекс України: Кодекс № 435-IV вiд 16.01.2003 // Ві-домості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 40-44. – ст.356 Джерело: http://наук.збірка студентської конференції (2011 р. )ПДАТУ | |
| Переглядів: 3689 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
кафедра землеустрою і кадастру © 2024 | 