Новини [14] |
Наукові статті
[39]
Перелік праць викладацького складу кафедри
|
Закони
[1]
Дана категорія містить закони, які зв'язані з земельним кадастром
|
Відео
[14]
Тут знаходяться відеоматеріали
|
Головна » Статті » Наукові статті |
УДК: 349.415 ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА ДЕГРАДОВАНИХ І МАЛОПРОДУКТИВНИХ ЗЕМЕЛЬ Турій І.А. – студентка 5 курсу, спеціальність "Землевпорядкування і кадастр", Волинський національний університет імені Лесі Українки Постановка проблеми. Сучасний кризовий стан земельних ресурсів України, погіршення екологічного стану земель внаслідок інтенсивного сіль-ськогосподарського використання, зниження родючості ґрунтів та масштабне поширення деградаційних процесів у ґрунтах зумовлюють необхідність істот-них змін у господарській діяльності людини. У зв’язку з цим надзвичайно важливим та актуальним є застосування комплексного підходу до оцінки сучасного агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення, як основи для надання науково-обґрунтованих рекомендацій щодо раціонального, екологічно безпечного сіль-ськогосподарського землекористування. Аналіз основних досліджень. За останні роки проблемі оптимізації аг-роекологічного стану малопродуктивних і деградованих земель сільськогоспо-дарського призначення присвячено чимало наукових праць. Вагомий внесок у розвиток теорії й практики зробили О.О. Ракоїд, В.В. Вірченко, В.В. Маслен-нікова, Є.Л. Москальов, С.В. Роговський тощо. О.О. Ракоїд і Є.Л. Москальов обґрунтували методику дослідження екологічного стану агроландшафтів, прояв деґрадаційних процесів щодо ґрунтового покриву, С.В. Роговський розробив схему технологічного процесу рекультивації порушених земель. В.В. Мас-леннікова розробила наукові підходи до раціонального використання земель з урахуванням екологічних факторів та рекомендації стосовно розподілу ріллі між польовою, ґрунтозахисною сівозмінами і можливості їх виведення зі складу еродованих ґрунтів під консервацію викладені. Значна увага проблемі де-градованих і малопродуктивних угідь приділяється в працях В.В. Вірченко, який обґрунтував математичні моделі еколого-економічного регулювання в системі комплексного підходу щодо раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Виклад основного матеріалу. Деградовані землі [4] – земельні ділян-ки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо, а також земельні ділянки з еродо-ваними, перезволоженими, гідрокислотними, засоленими або забрудненими ґрунтами. Причиною появи деградованих земель можуть бути як надзвичайні си-туації природного характеру (буревії, землетруси, повені тощо), так і антропо-генна діяльність (ведення господарства, добування корисних копалин тощо). У структурі деградації ґрунтів виділяють: механічну, фізичну та хімічну деградації. Механічна деградація. У першу чергу консервації підлягають розмиті і сильнозмиті землі, а також середньозмиті орні землі на схилах понад 3°. Фізична деградація. Такі землі в основному не потребують переведення орних угідь в інші, але у деяких випадках можуть бути залужені. Хімічна деградація. Граничне значення хімічного забруднення, за яким ґрунти повинні виводитися з інтенсивного обробітку, залежить від токсичності елемента, властивостей ґрунтового середовища (буферність, вміст гумусу та його якісний склад тощо) й визначається ступенем перевищення ГДК і ГДВ. Виділяють декілька типів деградації ґрунтів: водна ерозія (56%), вітрова ерозія (28%), хімічна деградація (12%), фізична деградація (4%). Деградацію ґрунтів викликають перевипасання (35%), вирубування лісів (30%), сільськогосподарська діяльність (27%), промислова діяльність (8%). Малопродуктивні землі [3] – земельні ділянки, ґрунти яких характери-зуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним, землі, що характеризуються низькою природною родючістю ґрунтів внаслідок несприятливих чинників: піщаного чи супіщаного складу, малої міцності ґрун-тового профілю, міри еродованості, солонцюватості, кам’янистості, високої кислотності чи залуженення, а також недостатності органічних речовин. З метою зменшення площ деградованих і малопродуктивних земель, здійснюється систематичний земельний моніторинг. Відповідно до ЗК України моніторинг земель становить систему спо-стереження за станом та динамікою змін земельного фонду, в тому числі зе-мель, що розташовані у зоні радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, ліквідації наслідків негативних процесів. Залежно від міри охоплення території, проводиться моніторинг земель: глобальний, національний, регіональний, локальний [1]. Спостереження за станом земель відповідно до терміну та періодичності їх проведення поділяються на: базові, періодичні і оперативні. Основним завданням здійснення моніторингу земель є забезпечення систематичною, повною і оперативною інформацією про екологічний стан земельних ресурсів; відпрацювання найближчого і перспективного прогнозу змін земельних ресурсів; надання рекомендацій, пропозицій для відпрацювання управлінських рішень щодо раціонального землекористування [5]. Дієвими є наступні заходи щодо усунення виявлених порушень у мало-продуктивних і деградованих ґрунтах: консервація, рекультивація та меліорація. Меліорація деградованих та малопродуктивних земель передбачає про-ведення заходів щодо покращення фізичних і хімічних характеристик земель, створення оптимального водного, повітряного, теплового режимів ґрунтів, а також інших умов, що необхідні для ведення сільського господарства. До ме-ліоративних заходів відносять дії щодо іригації аридних і меліорації гумідних земель, очисні заходи, фосфатування і гіпсування ґрунтів. Рекультивація деградованих та малопродуктивних земель передбачає відновлення порушених земель, їх продуктивності та родючості. Метою реку-льтивації є повернення рекультивованих земель в господарський обіг. У відповідності до Земельного Кодексу України, в обов’язки власників, користувачів, орендарів входить рекультивація порушених земель, а також своєчасне залучення до господарського обігу, використання і збереження ро-дючості шару ґрунту при проведенні робіт, що пов’язані з порушенням земель. Консервація деградованих та малопродуктивних земель полягає у тим-часовому виведені таких земель з господарського використання з метою про-ведення на них комплексу робіт з відновлення їх продуктивних і екологічних властивостей та повернення їх у сферу господарського чи іншого використання. Консервація земель здійснюється шляхом залуження і заліснення, які є меліоративними заходами, спрямованими на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, збереження та підвищення їх родючості й формування збалансованої раціональної структури угідь. Ренатуралізація деградованих та малопродуктивних земель передбачає трансформацію у природні біогеоценози. Висновки та перспективи подальших досліджень. Реалізація запро-понованих заходів щодо меліорації, рекультивації, консервації і ренатуралізації малопродуктивних ґрунтів, земель сільськогосподарського призначення та трансформації угідь дозволяє отримати оптимізовану структуру земельного фонду. Список використаних джерел: 1. Белюх С.А., Блохіна Н.М., Билолипський В.О. та ін. Методика мо-ніторингу земель, що перебувають в кризовому стані. – Харків, 1998. – с. 36 2. Богіра М.С. Землекористування в ринкових умовах: еколого-економічний аспект. Монографія. – Львів: Львівський національний аграрний університет, 2008. – 225 с. 3. Довбиш Л.О. Малопродуктивні та деградовані землі: проблеми та перспективи. Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2010. – с. 165. 4. Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В.І. Семчика. – К.:Ін-Юре, 2003. – 676 с. 5. Панас Р.М. Грунтознавство: навчальний посібник. – Львів: "Новий Світ - 2000", 2006. – 372с. Джерело: http://наук.збірка студентської конференції (2011 р. )ПДАТУ | |
Переглядів: 10517 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |